Difference between revisions of "Alphabeto cyrillico"

From Latino sine flexione
Jump to navigation Jump to search
(Additione de alphabeto qazaq)
(Additione de alphabeto mongolico)
Line 47: Line 47:
 
|-
 
|-
 
| '''Pronunciatione''' || f || x || ts || tʃ || ʃ || ʃt || ɤ || j || ju || ja
 
| '''Pronunciatione''' || f || x || ts || tʃ || ʃ || ʃt || ɤ || j || ju || ja
  +
|}
  +
  +
== Alphabeto cyrillico mongolico ==
  +
  +
{| class="wikitable" style="text-align: center"
  +
! Litteras cyrillico || А а || Б б || В в || Г г || Д д || Е е || Ё ё
  +
|-
  +
| '''Transcriptione'''<ref>KNAB 1993 ([http://transliteration.eki.ee/pdf/Mongolian.pdf]), transcriptione coherente cum conventiones de systema ISO R/9 1968.</ref> || A a || B b || V v || G g || D d || Je je<ref>Transcripto ''é'' in mutuationes ab russo, ''jö'' si es secuto immediatum aut in syllaba sequente ab ''ö'', et ''je'' in omni alio loco.</ref> || Jo jo
  +
|-
  +
| '''Pronunciatione'''<ref name=API/> || a || p || w || ɡ || t || ji~jɵ || jɔ
  +
|-
  +
! Litteras cyrillico || Ж ж || З з || И и || Й й || К к || Л л || М м
  +
|-
  +
| '''Transcriptione''' || Ž ž || Z z || I i || J j || K k || L l || M m
  +
|-
  +
| '''Pronunciatione''' || tʃ || ts || i || i || kʰ || ɮ || m
  +
|-
  +
! Litteras cyrillico || Н н || О о || Ө ө || П п || Р р || С с || Т т
  +
|-
  +
| '''Transcriptione''' || N n || O o || Ö ö || P p || R r || S s || T t
  +
|-
  +
| '''Pronunciatione''' || n || ɔ || ɵ || pʰ || r || s || tʰ
  +
|-
  +
! Litteras cyrillico || У у || Ү ү || Ф ф || Х х || Ц ц || Ч ч || Ш ш
  +
|-
  +
| '''Transcriptione''' || U u || Ü ü || F f || H h || C c || Č č || Š š
  +
|-
  +
| '''Pronunciatione''' || ʊ || u || f || x || tsʰ || tʃʰ || ʃ
  +
|-
  +
! Litteras cyrillico || Щ щ || Ъ ъ || Ы ы || Ь ь || Э э || Ю ю || Я я
  +
|-
  +
| '''Transcriptione''' || Šč šč || ʺ || Y y || Ĭ ĭ || E e || Ju ju<ref>Transcripto ''jü'' ante ''ü'' aut vocale anteriore (i, e, a).</ref> || Ja ja
  +
|-
  +
| '''Pronunciatione''' || (ʃ) || – || i || ʲ || e || jʊ~ju || ja
 
|}
 
|}
   

Revision as of 09:25, 17 April 2020

Alphabeto cyrillico es alphabeto uteto pro scribe vario linguas slavo et de antiquo Unione sovietico.

Alphabeto cyrillico es creato, secundum legenda, ab fratres Cyrillo et Methodio pro evangelizatione de populos slavo in nonesimo seculo, cum inspiratione ab alphabetos greco et glagolitico.

Hodie, linguas principale quod es scripto cum alphabeto cyrillico include russo, ucrainico, belorusso, bulgaro, macedonico, serbico, qazaq, tatar, qirgiz, toçiki et mongolico.

Alphabeto cyrillico belorusso

Litteras cyrillico А а Б б В в Г г Д д Е е Ё ё Ж ж З з І і Й й
Transcriptione[1] A a B b V v H h D d E e Ë ë Ž ž Z z I i J j
Pronunciatione[2] a b v ɣ~ɡ d ʐ z i j
Litteras cyrillico К к Л л М м Н н О о П п Р р С с Т т У у Ў ў
Transcriptione K k L l M m N n O o P p R r S s T t U u Ŭ ŭ
Pronunciatione k l m n ɔ p r s t u w
Litteras cyrillico Ф ф Х х Ц ц Ч ч Ш ш Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я ʼ
Transcriptione F f Ch ch C c Č č Š š Y y ʹ Ė ė Ju ju Ja ja ʺ
Pronunciatione f x ts ʂ ɨ ʲ ɛ ju ja

Alphabeto cyrillico bulgaro

Litteras cyrillico А а Б б В в Г г Д д Е е Ж ж З з И и Й й
Transcriptione[1] A a B b V v G g D d E e Ž ž Z z I i J j
Pronunciatione[2] a b v ɡ d ɛ ʒ z i j
Litteras cyrillico К к Л л М м Н н О о П п Р р С с Т т У у
Transcriptione K k L l M m N n O o P p R r S s T t U u
Pronunciatione k l m n o p r s t u
Litteras cyrillico Ф ф Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ъ ъ Ь ь Ю ю Я я
Transcriptione F f Ch ch C c Č č Š š Št št Ă ă[3] ʹ Ju ju Ja ja
Pronunciatione f x ts ʃ ʃt ɤ j ju ja

Alphabeto cyrillico mongolico

Litteras cyrillico А а Б б В в Г г Д д Е е Ё ё
Transcriptione[4] A a B b V v G g D d Je je[5] Jo jo
Pronunciatione[2] a p w ɡ t ji~jɵ
Litteras cyrillico Ж ж З з И и Й й К к Л л М м
Transcriptione Ž ž Z z I i J j K k L l M m
Pronunciatione ts i i ɮ m
Litteras cyrillico Н н О о Ө ө П п Р р С с Т т
Transcriptione N n O o Ö ö P p R r S s T t
Pronunciatione n ɔ ɵ r s
Litteras cyrillico У у Ү ү Ф ф Х х Ц ц Ч ч Ш ш
Transcriptione U u Ü ü F f H h C c Č č Š š
Pronunciatione ʊ u f x tsʰ tʃʰ ʃ
Litteras cyrillico Щ щ Ъ ъ Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я
Transcriptione Šč šč ʺ Y y Ĭ ĭ E e Ju ju[6] Ja ja
Pronunciatione (ʃ) i ʲ e jʊ~ju ja

Alphabeto cyrillico qazaq

Nota: lingua qazaq adopta alphabeto latino in futuro, sed systema exacto non es cognito in presente. Usque transcriptione definitivo es adoptato, nos ute translitteratione de QazAqparat.

Litteras cyrillico А а Ә ә Б б В в Г г Ғ ғ Д д Е е Ё ё Ж ж З з И и Й й К к
Transcriptione[7] A a Ä ä B b V v G g Ğ ğ D d E e Yo yo J j Z z Ï ï Y y K k
Pronunciatione[2] a æ b v ɡ ʁ d jo ʑ z ɪj j k
Litteras cyrillico Қ қ Л л М м Н н Ң ң О о Ө ө П п Р р С с Т т У у Ұ ұ Ү ү
Transcriptione Q q L l M m N n Ñ ñ O o Ö ö P p R r S s T t W w U u Ü ü
Pronunciatione q l m n ŋ p ɾ s t (ʊ)w ʊ ʏ
Litteras cyrillico Ф ф Х х Һ һ Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы І і Ь ь Э э Ю ю Я я
Transcriptione F f X x H h C c Ç ç Ş ş Şş şş (ʺ) I ı İ i (ʹ) É é Yu yu Ya ya
Pronunciatione f χ h ts ɕ ɕtɕ ə ɪ ɛ jʊw

Alphabeto cyrillico russo

Pro tabula de transcriptione in vario systema, vide Transcriptione de russo.

Litteras cyrillico А а Б б В в Г г Д д Е е Ё ё Ж ж З з И и Й й
Transcriptione[1] A a B b V v G g D d E e Ë ë Ž ž Z z I i J j
Pronunciatione[2] a b v ɡ d je jo ʐ z i j
Litteras cyrillico К к Л л М м Н н О о П п Р р С с Т т У у Ф ф
Transcriptione K k L l M m N n O o P p R r S s T t U u F f
Pronunciatione k l m n o p r s t u f
Litteras cyrillico Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я
Transcriptione Ch ch C c Č č Š š Šč šč ʺ Y y ʹ Ė ė Ju ju Ja ja
Pronunciatione x ts ʂ ɕː ɨ ʲ e ju ja

Alphabeto cyrillico serbico

Litteras cyrillico А а Б б В в Г г Д д Ђ ђ Е е Ж ж З з И и
Transcriptione[1] A a B b V v G g D d Đ đ E e Ž ž Z z I i
Pronunciatione[2] a b v ɡ d ɛ ʒ z i
Litteras cyrillico Ј ј К к Л л Љ љ М м Н н Њ њ О о П п Р р
Transcriptione J j K k L l Lj lj M m N n Nj nj O o P p R r
Pronunciatione j k l ʎ m n ɲ ɔ p r
Litteras cyrillico С с Т т Ћ ћ У у Ф ф Х х Ц ц Ч ч Џ џ Ш ш
Transcriptione S s T t Ć ć U u F f Ch ch C c Č č Dž dž Š š
Pronunciatione s t u f x ts ʃ

Alphabeto cyrillico ucrainico

Litteras cyrillico А а Б б В в Г г Ґ ґ Д д Е е Є є Ж ж З з И и
Transcriptione[1] A a B b V v H h G g D d E e Je je Ž ž Z z Y y
Pronunciatione[2] ɑ b w ɦ ɡ d ɛ ʒ z ɪ
Litteras cyrillico І і Ї ї Й й К к Л л М м Н н О о П п Р р С с
Transcriptione I i Ï ï J j K k L l M m N n O o P p R r S s
Pronunciatione i ji j k l m n ɔ p r s
Litteras cyrillico Т т У у Ф ф Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ь ь Ю ю Я я
Transcriptione T t U u F f Ch ch C c Č č Š š Šč šč ʹ Ju ju Ja ja
Pronunciatione t u f x ts ʃ ʃtʃ ʲ ju

Notas et referentias

  1. 1.0 1.1 1.2 1.3 1.4 ISO/R 9 1968, transcriptione scientifico uso in nostro articulos et descripto in documento [1] (in germano, PDF). Vide quoque [2] (in anglo, pro comparatione de vario transcriptione).
  2. 2.0 2.1 2.2 2.3 2.4 2.5 2.6 Alphabeto phonetico internationale.
  3. Non transcripto in fine de vocabulos.
  4. KNAB 1993 ([3]), transcriptione coherente cum conventiones de systema ISO R/9 1968.
  5. Transcripto é in mutuationes ab russo, si es secuto immediatum aut in syllaba sequente ab ö, et je in omni alio loco.
  6. Transcripto ante ü aut vocale anteriore (i, e, a).
  7. Transcriptione de QazAqparat, presentato in situ alpibi.com (et in Google Translate).